Багато користувачів, обираючи відеокарту, помічають дивний момент: одна й та сама модель GPU може постачатися з різним об’ємом пам’яті. Наприклад, RTX 3060 має 12 ГБ відеопам’яті, а більш продуктивна RTX 3060 Ti — лише 8 ГБ. Здається нелогічним: навіщо обмежувати можливості вже виготовленого «заліза»? Така поведінка особливо викликає питання у тих, хто збирає потужні збірки, наприклад двопроцесорні робочі станції.

Насправді все пояснюється комбінацією технічних, виробничих та маркетингових причин. Давайте розберемося, чому відеокарти можуть виходити з урізаною пам’яттю — і як це працює всередині.

Причина 1: Маркетинг і продуктова лінійка

Виробники, такі як NVIDIA і AMD, проектують лінійки відеокарт із жорстким розподілом за продуктивністю і ціною. Щоб зберегти це розмежування, вони свідомо обмежують характеристики молодших моделей.

Навіть якщо молодша модель використовує той самий GPU, що й старша, виробник може:

  • знизити кількість доступних CUDA-ядер (або потокових процесорів у AMD),

  • урізати частоти,

  • зменшити об’єм відеопам’яті,

  • звузити розрядність шини (наприклад, із 256 біт до 192 або 128 біт).

Це дозволяє одній архітектурі (наприклад, AD104 у NVIDIA) обслуговувати одразу 2–3 моделі і кілька цінових категорій.

Причина 2: Використання браку або частково несправних чіпів

Виробництво GPU на сучасних технологічних процесах (5 нм, 4 нм тощо) неідеальне. На одній кремнієвій пластині розміщується десятки чіпів, і не всі вони виходять повністю робочими. Деякі мають дефекти в частині SM-блоків, контролерів пам’яті або інших функціональних вузлів.

Замість утилізації таких чіпів виробники:

  • відключають дефектні ділянки (через мікропрограмну прошивку vBIOS),

  • використовують їх у молодших моделях, де не потрібна повна потужність кристала.

Такий підхід називається бінінгом (відбір чіпів). Це дозволяє зменшити відходи, підвищити вихід придатної продукції і не втрачати гроші.

Причина 3: Технічні обмеження архітектури

Об’єм пам’яті не може бути довільним — він пов’язаний з архітектурою контролерів пам’яті і шиною.

Наприклад:

  • якщо у GPU є 192-бітна шина (6 × 32 біти), то на кожен канал зазвичай ставиться 2 ГБ або 4 ГБ GDDR-пам’яті,

  • отже можливі об’єми: 6 × 2 ГБ = 12 ГБ або 6 × 4 ГБ = 24 ГБ.

8 ГБ на 192-бітній шині поставити технічно неможливо без зниження ефективності: або контролери простоюватимуть, або буде асиметрія у доступі до пам’яті.

Тому деякі дивні моменти пояснюються не тільки маркетингом, а й технічними обмеженнями.

Причина 4: Забезпечення стабільності і сертифікація

Іноді відеокарта технічно здатна працювати з повним об’ємом пам’яті, але під час тестування проявляються нестабільності: артефакти, збої, перегрів контролерів.

Виробник у таких випадках:

  • знижує частоти ядра або пам’яті,

  • або програмно відключає частину пам’яті, щоб забезпечити стабільну роботу.

Це частіше стосується OEM-карт, випущених для масових виробників ПК, де надійність важливіша за максимальну продуктивність.

Технічні приклади: один чіп — різні відеокарти

Модель відеокарти Графічний процесор (GPU) Об’єм пам’яті Ширина шини Коментар
RTX 3060 GA106 / GA104 12 ГБ GDDR6 192 біт 6 контролерів по 2 ГБ: максимальна конфігурація для цієї шини
RTX 3060 Ti GA104 8 ГБ GDDR6 256 біт Швидша шина, але менше пам’яті
RTX 4070 AD104 12 ГБ GDDR6X 192 біт Урізана версія чіпа AD104
RTX 4070 Ti AD104 12 ГБ GDDR6X 192 біт Максимальна конфігурація того ж чіпа
RTX 4080 Super AD103 16 ГБ GDDR6X 256 біт Використовується повноцінний чіп AD103
RX 6600 XT Navi 23 8 ГБ GDDR6 128 біт Повний чіп Navi 23
RX 6600 Navi 23 8 ГБ GDDR6 128 біт Урізано кількість блоків CU
GTX 1060 3GB GP106 3 ГБ GDDR5 192 біт Урізана не тільки пам’ять, а й частина CUDA-ядер
GTX 1060 6GB GP106 6 ГБ GDDR5 192 біт Повноцінна версія

Висновок

Обмеження об’єму відеопам’яті — це не обман і не «жадібність» виробників, а логічне рішення в рамках:

  • виробничої оптимізації,

  • маркетингової стратегії,

  • технічних особливостей архітектури.

Такі заходи дозволяють виробникам зменшити брак, гнучко керувати лінійкою і запропонувати користувачам ширший вибір — від бюджетних моделей до топових. Це особливо актуально не тільки для ігрових систем, а й для серверних ПК, де пріоритетом часто є стабільність і енергоефективність, а не максимальний обсяг відеопам'яті.

Якщо вам потрібна максимальна продуктивність — обирайте старшу модель. Але якщо потрібен розумний компроміс між ціною і можливостями, «урізані» відеокарти — цілком розумний вибір.