
Там, де потрібно професійне використання відеокарт, в гру вступає лінійка Quadro RTX від Nvidia. Наразі вона представлена 5 сучасними моделями:
- Quadro RTX 4000 (8 GB GDDR6);
- Quadro RTX 5000 (16 GB GDDR6);
- Quadro RTX 6000 (24 GB GDDR6);
- Quadro RTX 8000 (48 GB GDDR6);
- NVIDIA RTX A6000 (48 GB GDDR6).
Використання саме даних відеокарт передбачає виконання hi-end завдань:
- Машинне навчання;
- Аналіз великих масивів даних;
- Рендеринг відео і зображень;
- Розподілені обчислення;
- 3D графіка.
Основні користувачі цих карт — це бюро з проектування і дизайну, інжинірингові студії, дата-центри, дослідницькі інститути. Професійний графічний адаптер надає змогу стабільно виконувати складні завдання, цикли обчислення в яких тривають від годин до днів, й на виході потрібна максимальна точність, сумісність з сучасними програмами для професійної роботи, і де швидкість важлива, проте не є пріоритетом.
Відмінність професійних відеокарт від користувацьких
Почнемо з того, що таке відеокарта. Це графічний процесор, також званий GPU, який є апаратною частиною комп’ютера, завдання якого — створення і коректне відображення зображень, відео і анімації на моніторі. У своїй роботі відеокарта виконує математичні обчислення, щоб перетворити вхідні цифрові дані на візуальні зображення. Цей пристрій містить власні обчислювальні потужності в вигляді чіпу GPU і пам’яті VRAM, а також має систему охолодження для запобігання перегрівання, бо у роботі виділяється багато тепла. Тепер як ви знаєте, для чого потрібна відеокарта, поглянемо на те, як карти розрізняються.
По-перше, є інтегровані і дискретні. Інтегровані вбудовані у процесор ПК і підходять для виконання типових і зазвичай нескладних робочих завдань (офісна робота, перегляд фільмів, веб-серфінг). Вони малопотужні і для своєї роботи використовують спільні ресурси системи. Дискретні — окремі частини ПК, які мають більш велику потужність.
Ті вбудовані чи дискретні відеокарти, що використовуються для ігор, розваг чи офісної роботи, адаптовані під швидке виконання завдань задля того, щоб забезпечити користувачеві швидке відтворення зображень і спецефектів. У іграх це можуть бути, наприклад, віддзеркалення, вибухи, гра світла й тіні тощо. Такі відеокарти можуть пропускати помилки чи працювати на більш високій швидкості там, де можна спростити обчислення. Помилки у таких невибагливих завданнях, як правило, часто не роблять шкоди загальному процесу й не викликають незадоволення гравців. Іноді можуть виникати «баги» чи зависання, які «лікуються» перезавантаженням ПК.
Але у професійному середовищі не має місця таким помилкам: вони можуть призвести до некоректності важливих обчислень і симуляцій складних процесів, спотворюючи загальний результат і завдаючи, таким чином, шкоду й збитки. Тому професійні відеокарти завжди тільки дискретні й обладнані додатковими технологіями, такими як пам’ять з коригуванням помилок (ECC Registered, також широко відома як ECC RDIMM). Також у професійних відеокарт є спеціалізовані ядра, кожен тип яких відповідає за виконання свого типу завдань. У професійних карт є сертифіковані драйвери, які досить часто оновлюються виробником, щоб мати найповнішу сумісність з різними робочими програмами. Ще вони пріоритизують точність виконання завдань, а тому помилки в їх роботі — рідкісні виключення. І вони мають великий робочий ресурс, в якому не має (чи майже немає) перегріву, електричних збоїв чи втрати даних.
Технологічна структура карт Quadro RTX
Ці спеціалізовані карти мають наступні особливості своєї будови:
- ECC RDIMM технологія сама коригує виникаючі помилки, щоб не допускати їх у критично важливі обчислення;
- Tensor ядра використовують у своїй роботі штучний інтелект, щоб збільшити продуктивність обчислень;
- RT ядра працюють з обчисленнями фізики для візуалізації світла й тіні, забезпечуючи апаратне трасування;
- CUDA ядра задіяні у прискоренні обчислень при обробці й рендерингу симуляцій.
При обробці 3D графіки, карти Quadro RTX використовують 10-бітну і 12-бітну глибину кольорів, що дає змогу працювати з HDR та точно налаштовувати відтінки й контрастність.
Нижче розглянемо, яка з моделей карт в сучасній лінійці найкращим чином підходитиме під виконання конкретних завдань.
Моделі відеокарт лінійки Quadro RTX
|
Тип виконуваних завдань |
Популярні програми для виконання цих завдань |
Оптимальна модель лінійки |
Чому оптимальна |
|
САПР (CAD) |
Revit, SolidWorks, AutoCAD |
Quadro RTX 4000 або 5000 |
4000 гарна для типового САПР; 5000 — для роботи з дуже великими збірками або великою кількістю текстур високої роздільної здатності. Пам’ять понад 8-16 Гб зазвичай не потрібна для типових проектів |
|
CGI |
Cinema 4D, Maya, 3ds Max |
5000 (6000, якщо ви працюєте з дуже великими сценами) |
CGI виграє від більшої кількості ядер CUDA/RT та 16+ Гб відеопам’яті для складніших сцен. Тому 5000 — ідеальний варіант, проте 6000 додає додаткову відеопам’ять та масштабування на кількох графічних процесорах |
|
VFX |
Nuke, Houdini |
Quadro RTX 6000 (8000/A6000 — тільки коли потрібна надзвичайно велика кількість пам’яті |
VFX обробляє великі симуляції, кадри високої роздільної здатності та багато шарів, а тому 24 Гб — це практичний мінімум, проте карти на 48 Гб повністю вирішать проблему нестачі пам’яті |
|
Рендеринг |
Blender, Octane, V-Ray, Redshift |
RTX A6000 — найкраща; аналоги (6000/8000) — за бажанням |
GPU-рендери масштабуються з ядрами CUDA та відеопам’яттю, тому нове покоління A6000 на 48 Гб забезпечить найкращий баланс пропускної здатності CUDA/RT/Tensor плюс дуже великий буфер кадрів для складних сцен і великих текстур |
Висновки
Почніть свій вибір залежно від практичних потреб ваших робочих завдань і наявного бюджету. Старіша модель 4000 має у 20-25 разів меншу ціну, ніж найпотужніші на ринкові моделі (А6000/8000). Починати сьогодні з найдешевших моделей має мало сенсу через швидке старіння техніки завдяки технологічному розвитку. Тому оптимально вкладатися в те, що наразі є хоча б серединою ринку, наприклад, моделі 5000/6000. Робіть потрібний апгрейд по мірі розвитку вашого бізнесу, орієнтуючись на результат.