Проєкт серверної інфраструктури під SOLIDWORKS

Від авторів: Ця стаття написана на основі реального практичного кейсу під конкретне технічне завдання. Ми вирішили поділитися цим матеріалом, оскільки подібний запит є досить поширеним, але водночас вкрай складним для правильного розуміння та проєктування. Зверніть увагу, що всі наведені конфігурації, ціни та комерційні розрахунки абсолютно реальні, актуальні та відповідають ринковій ситуації на момент публікації статті — кінець червня 2026 року.

Для реалізації мережевої роботи конструкторського відділу є два принципово різних шляхи. Давайте розберемо їх детально, щоб можна було прийняти зважене рішення з точки зору логіки роботи, продуктивності та бюджету.

Варіант 1. Класична мережева архітектура (Програма на ПК, файли на сервері)

Багато хто думає, що «мережева версія» SOLIDWORKS працює так само, как мережева 1С — тобто всі обчислення відбуваються на сервері. У випадку з важким 3D-софтом це не так. У класичному розумінні мережевий SOLIDWORKS (через механізм SolidNetWork License Manager) працює наступним чином:

• Сервер виконує роль «розумної флешки» та контролера. Він просто зберігає спільну базу проєктів (SolidWorks PDM) та видає плаваючі ліцензії на запуск програми. На сервері в цьому режимі взагалі немає 3D-графіки.
• Робочі станції користувачів роблять усю важку роботу. Коли інженер відкриває креслення, файл завантажується з сервера в оперативну пам'ять його особистого комп'ютера. І саме локальний процесор та дискретна професійна відеокарта на ПК інженера крутять та прораховують 3D-модель.

Що це означає на практиці згідно з офіційними технічними регламентами SOLIDWORKS: Офіційні системні вимоги розділяють ІТ-інфраструктуру на дві ізольовані категорії: «Серверні продукти» (Server Products) та «Обладнання» (Hardware) для кінцевих користувачів.

Згідно з документацією розробника, серверні модулі (такі як SOLIDWORKS PDM Professional або менеджер ліцензій SolidNetWork) вимагають від сервера виключно процесорних потужностей загального призначення, оперативної пам'яті та швидкої дискової підсистеми для управління базами даних SQL та архівами файлів. Серверна частина SOLIDWORKS принципово не вміє використовувати графічний чип (GPU) для обробки геометрії.

Уся візуалізація, побудова параметричних зв'язків, симуляції та рендеринг жорстко прив'язані до виконуваного файлу самої програми, який запускається на стороні клієнта. Це означає, що для обчислень SOLIDWORKS задіює ресурси саме тієї локальної робочої станції, яка підключена до сервера. Якщо на клієнтському комп'ютері встановлена слабка або несертифікована відеокарта, або недостатньо оперативної пам'яті, то навіть найпотужніший і найдорожчий сервер у світі ніяк не зможе прискорити обертання 3D-моделі на екрані інженера, оскільки його графічні ресурси в цій схемі фізично не беруть участі. Детально з цими архітектурними вимогами можна ознайомитися на офіційному сайті за посиланням: https://www.solidworks.com/support/system-requirements

Плюси: Сервер під це завдання потрібен відносно простий і недорогий (головне — швидкі диски та мережа), оскільки він не навантажений графікою.

Мінуси: Цей варіант не має сенсу, якщо у самих інженерів стоять слабкі офісні комп'ютери або ноутбуки. Їм у будь-якому випадку доведеться закуповувати повноцінні робочі станції з сертифікованими відеокартами (рівня NVIDIA RTX / Quadro), інакше працювати буде фізично неможливо.

Варіант 2. Віртуалізація / VDI (Все крутиться на одному потужному сервері)

Це саме той сценарій, який усі припускають для виконання подібних завдань: коли на сервер встановлюється спеціалізована операційна система (гіпервізор VMware), і всередині неї створюються окремі віртуальні комп'ютери для кожного конструктора. Інженери можуть підключатися до них навіть зі слабких ноутбуків — усе навантаження лягає на сервер.

Однак тут є найважливіший технічний нюанс, що визначає підсумкову потужність сервера:

Ресурси сервера доведеться ділити ЖОРСТКО і СТАТИЧНО під кожного користувача.

Щоб програма SOLIDWORKS стабільно працювала і не видавала помилок при відкритті креслень, системний адміністратор на рівні VMware повинен жорстко закріпити за кожною віртуальною машиною певний мінімальний «пакет» ресурсів. Спираючись на системні вимоги SOLIDWORKS, на одного користувача необхідно виділити фіксовані:

• Процесор: від 8 до 16 потоків.
• Оперативна пам'ять: мінімум 16 ГБ RAM.
• Відеокарта: мінімум 4 ГБ виділеної відеопам'яті.

Технічні особливості підбору серверного заліза

1. Обмеження щодо відеокарт: Особливість роботи VMware полягає в тому, що використовувати звичайні, дешевші десктопні відеокарти (наприклад, умовну RTX 5090) тут немає технічної можливості. У них на рівні мікрокоду та драйверів повністю заблокована функція vGPU — тобто апаратний поділ потужності графічного чипа та відеопам'яті між незалежними користувачі. Необхідно використовувати виключно спеціалізоване серверне та професійне залізо.
Відповідно, якщо виділити хоча б по мінімальних 4 ГБ відеопам'яті на користувачів, сумарно потрібно близько 80 ГБ відеопамяті (із розрахунку на повну посадку). На даний момент є кілька шляхів вирішення цього завдання:

• Використовувати одну флагманську карту, наприклад RTX Pro 5000 на 72 ГБ або RTX Pro 6000 на архітектурі Blackwell на 96 ГБ.
• Або встановити масив із кількох відеокарт меншого об'єму, наприклад три штуки NVIDIA RTX 4000 Blackwell по 24 ГБ кожна. Сумарно це дасть 72 ГБ VRAM, а їхня загальна обчислювальна потужність буде значно вищою, ніж у однієї RTX Pro 5000. Мінусом такої багатокарткової збірки є те, що пам'ять фізично розділена по різних картах, але враховуючи жорсткий поділ ресурсів між користувачами, на продуктивності це ніяк не відіб'ється (в одній відеокарті будуть ізольовано працювати по 6 осіб). Однак це сильно ускладнює збірку сервера і робить неможливим його подальший апгрейд.

2. Особливість серверних процесорів: Важливо розуміти, що будь-які серверні процесори в питомій продуктивності в SOLIDWORKS поступатимуться тим потужним десктопним процесорам, до яких усі звикли на звичайних ПК. Це мінус будь-якої серверної системи, яку б не придумали, оскільки архітектура серверних чипів розрахована на паралельні багатопотокові навантаження, а не на екстремально високу частоту поодинокого потоку.
На основі цих критеріїв підготовлено три варіанти апаратних платформ для реалізації Варіанту 2.

Бюджетний варіант сервера

Це базове рішення, побудоване на перевіреній серверній платформі AMD Zen 3 у зв'язці з новітньою графічною архітектурою NVIDIA Blackwell. Завдяки використанню комплектуючих цього покоління в частині процесорів та пам'яті, цей варіант дозволяє отримати чудову графічну потужність при мінімально можливих витратах.

Технічні характеристики платформи:

• Материнська плата: Gigabyte MZ72-HB2. Фірмова двопроцесорна серверна плата, яка ідеально підходить під поставлені завдання. Вона має три слоти PCI-Express, що фізично дозволяє без проблем розмістити три відеокарти та забезпечити їх повноцінною пропускною здатністю без урізання ліній.
• Процесори (CPU): 2х AMD EPYC 7C13 (архітектура Milan, 3-є покоління).
  • Система з двох таких процесорів сумарно дає 256 обчислювальних потоків.
  • Максимальна тактова частота в режимі авторозгону (Max Boost) становить 3.67 ГГц. При цьому важливо враховувати: при одночасному високому навантаженні на велику кількість потоків частота процесора опускатиметься нижче цього пікового значення.
  • Із розрахунку на 18 користувачів кожному інженеру будуть жорстко доступні 14 обчислювальних потоків, а ресурс процесора, що залишився, піде на забезпечення потреб самого гіпервізора VMware.
• Оперативная память (RAM): 512 ГБ DDR4 ECC Reg.
  • Завдяки високій багатоканальності платформи AMD EPYC (сумарно 16 каналів на двопроцесорний сервер) пропускної здатності цієї пам'яті більш ніж достатньо для поточних завдань, що дозволяє не переплачувати за дорожчі стандарти.
  • При такому обсязі пам'яті на кожного з 18 споживачів всередині віртуальної машини можна без проблем виділити по 26 ГБ виділеної оперативної пам'яті (RAM). Це повністю перекриває офіційні рекомендації розробників SOLIDWORKS.
• Графічна підсистема (GPU): 3х NVIDIA RTX 4000 (Архітектура Blackwell) по 24 ГБ кожна.
  • Сумарний обсяг відеопам'яті сервера становить 72 ГБ.
  • Це тонкі однослотові відеокарти, тому вони відмінно підходять для щільного серверного встановлення. Система ідеально розрахована на 18 користувачів: в одній відеокарті під керуванням vGPU ізольовано та стабільно працюватимуть рівно по 6 осіб (6 користувачів × 4 ГБ = 24 ГБ VRAM).
• Дискова підсистема (для базового розрахунку вартості): 1х Швидкісний NVMe SSD-накопичувач об'ємом 1 ТБ (під операційну систему та базові потреби).

Економіка та особливості рішення:

• Повна вартість обладнання: 788 000 грн (без урахування дискового масиву під архів PDM та вартості ліцензій ПЗ).
• Плюси: Найнижча вартість входу в повноцінну VDI-віртуалізацію. Відмінний розподіл ресурсів (по 14 потоків та 26 ГБ RAM на робоче місце). Дуже висока продуктивність графіки Blackwell у перерахунку на кожну гривню вкладень.
• Минуси: Усі основні слоти розширення будуть зайняті з самого початку, що робить подальший апгрейд графічної підсистеми практично неможливим.

Альтернативне виконання Конфігурування №1:
Якщо критично важлива можливість подальшого розширення системи, цей же сервер можна зібрати на базі однієї флагманської відеокарти. Варіант зі встановленням однієї відеокарти NVIDIA RTX Pro 5000 на 72 ГБ замість трьох карт RTX 4000 буде дорожчим на 185 000 грн. На старті забезпечуються ті самі 72 ГБ загальної відеопам'яті для 18 користувачів, але на одному графічному чипі. Головний плюс такого рішення — вільні слоти на материнській платі, що дозволить у майбутньому без проблем встановити ще одну таку відеокарту та масштабувати систему.

Конфігурація №2: Оптимальний варіант на платформі Intel На DDR5

Це преміальне рішення топ-рівня. Воно базується на найсучаснішій серверній архітектурі Intel (Sapphire Rapids) та надшвидкій оперативній пам'яті стандарту DDR5. Конфігурація розроблена для сценаріїв, де потрібна максимальна швидкість відгуків системи під найскладніші інженерні розрахунки.

Технічні характеристики платформи:

• Материнська плата: Supermicro X13DEI. Висококласна двопроцесорна плата промислового рівня. Вона оснащена слотами розширення нового стандарту PCIe 5.0 x16, що дозволяє встановити три тонкі однослотові відеокарти та забезпечує їм колосальну швидкість обміну даними з процесором.
• Процесори (CPU): 2х Intel Xeon Platinum 8490H (сокет LGA4677).
  • Система з двох процесорів видає неймовірні 240 обчислювальних потоків.
  • Максимальна тактова частота в режимі Turbo Boost становить 3.50 ГГц. Тут діє те саме правило серверної архітектури: при інтенсивному навантаженні на велику кількість потоків частота автоматично знижуватиметься для утримання тепловиділення в межах норми.
  • При розподілі на 18 користувачів кожен конструктор отримує у своє розпорядження по 13 потужних потоків сучасної архітектури Intel, а потоки, що залишилися, йдуть на забезпечення потреб гіпервізора VMware та СУБД SQL Server.
• Оперативна пам'ять (RAM): 512 ГБ DDR5 ECC Reg (набрана комплектом із 16 планок по 32 ГБ).
  • Це пам'ять нового стандарту, що працює на значно вищих частотах порівняно з DDR4. Материнська плата має 16 слотів, які повністю заповнюються для активації максимального 8-канального режиму роботи процесорів.
  • При такому обсязі пам'яті кожен із 18 користувачів отримує по 26 ГБ виділеної оперативної пам'яті (RAM) всередині своєї віртуальної машини, чого з запасом вистачає для відкриття важких збірок у SOLIDWORKS.
• Графічна підсистема (GPU): 3х NVIDIA RTX 4000 (Архітектура Blackwell) по 24 ГБ кожна.
  • Як і в першому варіанті, сумарно доступно 72 ГБ відеопам'яті. Завдяки технології vGPU пам'ять ділиться рівно по 6 осіб на кожну тонку однослотову карту (6 користувачів × 4 ГБ = 24 ГБ VRAM).
• Дисковая подсистема (для базового расчета стоимости): 1х Скоростной NVMe SSD-накопитель объемом 1 ТБ (под операционную систему и базовые нужды).

Економіка та особливості рішення:

• Повна вартість обладнання: 1 567 000 грн (без урахування дискового масиву під архів PDM та вартості ліцензій ПЗ).
• Плюси: Ультимативна продуктивність за рахунок найсучаснішого стандарту DDR5 та передової архітектури Intel Platinum. Найвища надійність плати Supermicro.
• Минуси: Вартість платформи практично вдвічі вища за базовий варіант, що зумовлено флагманським статусом процесорів лінійки Platinum та ціною пам'яті DDR5.

Альтернативне виконання Конфігурації №2:
Цей преміальний сервер також можна перезбирати з прицілом на майбутню модернізацію графіки. Варіант зі встановленням однієї відеокарти NVIDIA RTX Pro 5000 на 72 ГБ замість трьох карт RTX 4000 буде дорожчим на ті самі 185 000 грн. Зберігається той самий обсяг відеопам'яті на старті (72 ГБ на 18 користувачів), но залишаються вільними слоти розширення на платі Supermicro X13DEI, що дозволить у майбутньому доустановити другу аналогічну карту при розширенні штату конструкторів.

Конфигурация №3: Максимальна швидкість ядра (Платформа High-End Workstation)

Чому ця конфігурація на несерверному залізі з'являється у порівнянні? Це найпотужніша робоча станція на процесорі, який архітектурно є найбільш підходящим рішенням для CAD-програм. На відміну від класичних серверних процесорів, тут упор зроблено на високу тактову частоту кожного окремого потоку, що критично важливо для пікової продуктивності в SOLIDWORKS. При цьому платформа все одно використовує серверні компоненти, включаючи надійну регістрову пам'ять DDR5.
Головна фішка цього варіанту — збірка проводиться не в стійку, а в звичний та якісний ATX-корпус з використанням ефективної системи водяного охолодження процесора. Таке рішення відмінно зарекомендувало себе: сервер працює досить тихо, і його можна поставити прямо в офісі, без необхідності облаштовувати серверну кімнату чи купувати серверну шафу.

Технічні характеристики платформи:

• Материнська плата: ASUS Pro WS WRX90E-SAGE SE. Ультимативна плата для професійних робочих станцій. Має феноменальну надійність та розведення ліній PCIe, що дозволяє без проблем встановити три відеокарти.
• Процесор (CPU): AMD Ryzen™ Threadripper™ PRO 9995WX (архітектура Zen 5, останнє покоління).
  • Згідно з офіційними специфікаціями AMD, процесор має 192 обчислювальних потоки.
  • Максимальна тактова частота в режимі авторозгону (Max. Boost Clock) досягає значних 5.4 ГГц. При одночасному високому навантаженні на всі потоки частота процесора автоматично знижуватиметься, але вона все одно залишиться недосяжною для класичних серверів.
  • Розрахунок під 12 користувачів: 192 обчислювальних потоки — це менше, ніж у перших двох конфігураціях, тому ділити станцію на 18–20 осіб немає сенсу. Ми розраховуємо цю систему строго на 12 осіб (оскільки ця кількість ідеально ділиться на відеокарти). При такій посадці кожен інженер отримує у своє розпорядження по 16 найпотужніших високочастотних потоків, що гарантує безкомпромісну швидкість роботи в SOLIDWORKS.
• Оперативна пам'ять (RAM): 256 ГБ DDR5 ECC Registered (набрана комплектом із 8 планок по 32 ГБ).
  • При розрахунку на 12 користувачів цього обсягу пам'яті вистачає з запасом: кожен інженер гарантовано отримує всередині своєї віртуальної машини по 21 ГБ виділеної оперативної пам'яті (RAM).
  • Якщо збільшувати обсяг до 512 ГБ на цій платформі, доведеться використовувати планки по 64 ГБ. Це збільшить вартість усієї системи на шалені 640 000 грн тільки через ціну самих модулів пам'яті.
• Графічна підсистема (GPU): 3х NVIDIA RTX 4000 (Архітектура Blackwell) по 24 ГБ кожна.
  • Тонкі однослотові відеокарти сумарним обсягом 72 ГБ.
  • При діленні на 12 користувачів виходить ідеальна математика: на кожній із трьох відеокарт ізольовано працюватимуть рівно по 4 особи. В результаті під керуванням vGPU кожен інженер отримує по 6 ГБ виділеної відеопам'яті (VRAM). Це дуже приємний обсяг для комфортної та швидкої роботи з складними 3D-моделями та важкими збірками.
• Дискова підсистема (для базового розрахунку вартості): 1х Швидкісний NVMe SSD-накопичувач об'ємом 1 ТБ (під операційну систему та базові потреби).

Економіка та особливості рішення:

• Повна вартість обладнання: 1 722 000 грн (без урахування дискового масиву під архив PDM та вартості ліцензій ПЗ).
• Плюси: Абсолютно найкраща швидкість роботи самого SOLIDWORKS на одного користувача завдяки рекордній частоті процесора до 5.4 ГГц. Чудові ресурси на кожне робоче місце (16 потоків, 21 ГБ RAM та 6 ГБ VRAM). Можливість розміщення прямо в офісі (тихе водяне охолодження, формат вежі).
• Минуси: Найвища вартість входу в перерахунку на одне робоче місце. Жорстке обмеження щодо масштабування — система розрахована строго на 12 осіб без можливості додати нових користувачів. Обмеження щодо економічно доцільного апгрейду пам'яті.

Альтернативне виконання Конфігурації №3:
Як і попередні варіанти, цю систему можна перезбирати з прицілом на майбутнє розширення графіки. Варіант зі встановленням однієї відеокарти NVIDIA RTX Pro 5000 на 72 ГБ замість трьох карт RTX 4000 буде дорожчим на ті самі 185 000 грн. Забезпечується аналогічний обсяг відеопам'яті на старті, але залишаються вільні слоти на материнській платі ASUS для подальшого масштабування відеопідсистеми.

Загальне резюме для прийняття остаточного рішення:

Кожен із запропонованих варіантів має свою чітку логіку:

1. Конфігурація №1 (788 000 грн) — дає найдоступніший та економічно ефективний вхід у віртуалізацію для 18 інженерів на базі багатопоточної платформи AMD (по 14 потоків та 26 ГБ RAM на користувача).
2. Конфігурація №2 (1 567 000 грн) — преміальне рішення на базі Intel Platinum та швидкої DDR5 з високою швидкістю шини під 18 користувачів (по 13 потоков та 26 ГБ RAM на користувача).
3. Конфігурація №3 (1 722 000 грн) — безкомпромісна за швидкістю на один потік робоча станція-куб (до 5.4 ГГц), розрахована на максимальний комфорт 12 користувачів з виділенням підвищених ресурсів графіки (6 ГБ), пам'яті (21 ГБ) та процесора (16 потоків), яку можна поставити прямо в кабінеті.

Ключові висновки щодо резюме:

1. Щодо економіки: Варіант №1 пропонує феноменальну вартість одного робочого місця (всього ~43.7 тис. грн), що робить його абсолютним лідером за окупністю. Варіант №3 виходить найдорожчим у перерахунку на людину через меншу щільність посадки та вартість High-End компонентів.
2. Щодо продуктивності: Конфігурація №3 забезпечує колосальний відрив за швидкістю роботи самого інтерфейсу SOLIDWORKS на одного користувача. Завдяки частоті процесора 5.4 ГГц на ядро (архітектура Zen 5) та збільшеному до 6 ГБ буферу сучасної відеопам'яті Blackwell, інженери отримають максимальний відгук у важких збірках.
3. Щодо масштабування ресурсів: Подальше масштабування потужності на кожного користувача непропорційно збільшить загальну вартість сервера і, відповідно, ціну за одне робоче місце. Наприклад, встановлення двох відеокарт RTX Pro 5000 на 72 ГБ збільшить доступність відеопам'яті для кожного конструктора вдвічі, але додасть до ціни сервера одразу 760 000 грн. Перехід на дві флагманські карти RTX PRO 6000 по 96 ГБ кожна забезпечить інженерам комфортні 10–16 ГБ VRAM, але підніме вартість специфікації на 1 167 000 грн. Аналогічна ситуація геометричної прогресії витрат простежується і при спробах розширення оперативної пам'яті.