Таблиця рендеру Blender 3.41

Вітаємо, шановні!

Сьогодні ми з Вами можемо спостерігати неймовірний приріст продуктивності як сучасних процесорів так і відеокарт! Якщо колись Intel Core i7 мав 8 потоків і був топом у лінійці домашніх процесорів, то тепер 8 потоків уже має найдешевший Intel Core i3. І логічно, що ціна такого "і7" дуже низька. А за рахунок нових архітектур, зменшення техпроцесів "лиття" процесорів, і3, починаючи від 10го покоління, спокійно випереджає по продуктивності колишні і7, до 7го покоління включно. Також, у Intel була хай-енд платформа на базі сокетів 1366, 2011, 2011-3 та 2066 і там були багатопотокові монстри і7 та і9. Але час минає, потреби звичайних користувачів ростуть, а хай-енд платформи перестали бути чимось таким величним і недосяжним для простого користувача через зависоку ціну, перш за все, а вже потім через складність збірки та експлуатаціі. Тому Intel вирішили "прикрити" цей сегмент і і9 перекочували в десктопний сегмент. Тепер кожен може собі дозволити і9 (хоч він і досі не дешеве задоволення) на відносно не дорогій платформі. І тепер ми маємо і9 з 32 потоками та частотами до 6ГГц на ядро. Дивишся на ці цифри і аж страшно стає, наскільки скочив прогрес. Візьмемо для порівняння топовий процесор 10 річноі давності - і7-4930К на сокет 2011. Він міг похвалитися 12 потоками з частотою до 3,9ГГц на ядро. А найперший і9?! і9-7900Х на сокет 2066, він уже мав 20 потоків з частотою до 4,3ГГц на ядро. А теперішній і9-13900К на сокеті 1700 має 32 потоки (8/16 потужних потоків + 16 енергоефективних) з частотою до 5.6ГГц.

Схожа ситуація і у AMD. Я розгляну лише +- сучасні процесори - Ryzen, оскільки почав за AMD слідкувати лише з виходом цієі лінійки. У них так само відбувся значний стрибок у потужності, починаючи з Ryzen 1000. AMD ввели новий сокет та платформу АМ4 - нові чіпсети, процесори. Перші топові райзени уже мали 16 потоків на цій платформі, при тому, що Intel лише почали робити перші кроки у збільшенні кількості ядер та потоків. Також у AMD з'явилася хай-енд платформа з процесорами Ryzen Threadripper на здоровенному сокеті, які вже мали до 32потоків. З часом AMD почали дороблювати свою архітектуру ZEN, яка якраз і була призначена для Ryzen'ів. 2000 серія в ядро-потокових штуках не відрізнялася від 1000, але уже були помітні значні покращення архітектури. І вже, починаючи з 3000 серіі, AMD хай-енд платформу роблять дійсно хай-ендовою. Тепер колишні Threadripper'и 1000 та 2000 серіі "вміщаються" в маленький процесор для АМ4 і Ryzen 9 3950X має на борту 32 потоки. А Threadripper'и тепер в базі мають 48 потоків, далі іде 64 і найтоповіший хай-енд процесор (за своі гроші, на нашу думку) Threadripper 3990WX має !!! 128 !!! потоків. Звісно, він дуже дорогий, але його мотужність просто вражає. 

І така ж ситуація і у царині відеокарт. Відразу скажу, що відеокарт від AMD у таблиці не буде з кількох причин:

- ми не фанати відеокарт від AMD;

- ми в них не розбираємося (хіба що дотично, подивившись якість тести на просторах інтернету);

- ми їх просто не продаємо :)

У нас до них чомусь досі упередженне ставлення і ми досі вважаємо їх "пічками" :)

P.S. Дивилися тести останніх Nvidia 4000 серії та Radeon 7000 серіі - Radeon не вражає, а от Nvidia 4000 серіі прям дуже потужні і відносно холодні карти. В порівнянні з 3000 серією - потужність виросла значно, а тепловиділення або не змінилося, або зменшилося.

Так от, до чого все це, Ви спитаєте?! Поясню. Технологіі прогресують, а з ними і програмне забезпечення. Так як наш основний напрямок - робочі станціі для всього, то, дивлячись на весь цей прогрес заліза, стикаєшся з проблемою, що старе програмне забезпечення не завжди "з коробки" може підтримувати сучасні технологіі. Наприклад, бенчмарк Corona render benchmark 1.3 мало того, що застарів, як програмне забезпечення, так ще й має певні проблеми при рендері на процесорах Intel 12+ поколінь - не дуже в бенчмарка виходить працювати з потужними та ефективними ядрами. Але при цьому, нею досі всі користуються (навіть, ми) і постійно з'являються нові дані. Це пов'язано з тим, що вона проста і про неі всі знають:) Наступним розглянемо Blender. Наші попередні тести проводилися на версіі 2.80/2.90 - там ми часто тестували рендер на процесорах. По суті - це те ж, що і Corona тестувати, але ми хотіли більш реалістичний профіль - реальний проєкт Pavilion Barcelona - і довший час прогріву та рендеру, щоб була, так би мовити, реальніша ситуація та цифри. Олдфаги та трушні рендеристи, на нашу думку, все ще продовжують рендерити на процесорах, тому результати Corona чи старої версіі Blender нікуди не зникають і залишаються актуальними. Але зараз все частіше ми чуємо запит на рендер на відеокарті - "процесорники" кажуть, що при рендері відеокартою якість картинки гірша, а "відеокарточники" кажуть, що різниця в якості непомітна, але менший час рендеру дуже помітний. І скажу наперед, відеокарти рендерять значно швидше за процесори і відношення час/ціна у відеокарт значно краще, якщо бути точним, то умовна відеокарта за 20000 рендерить швидше умовного ПК на 20000 (в простій конфігураціі з максимально потужними процесорами).

І ось я дійшов до основного. Випадково чи ні, я наткнувся на те, що Blender 2.80/2.90 не розуміє сучасних відеокарт. Порившись на просторах інтернету, я знайшов іфнормацію, що потрібна свіжіша версія Blender. На час початку написання статті - січень 2023 року, стабільною є версія 3.41.

Blender — програмний пакет для створення тривимірної комп'ютерної графіки, що включає засоби моделювання, анімації, рендерінгу, після-обробки відео. Пакет є вільним програмним забезпеченням та розповсюджується під ліцензією GNU GPL.

Особливостями пакету є малий розмір, висока швидкість рендерінгу, наявність версій для багатьох операційних систем — FreeBSD, GNU/Linux, Mac OS X, SGI Irix 6.5, Sun Solaris 2.8 (sparc), Microsoft Windows, SkyOS, MorphOS та Pocket PC. Пакет має такі функції, як симуляція динаміки твердих тіл (Rigid Body), рідин (Liquid simulation) та м'яких тіл (Soft body), редагування матеріалів і геометрії за принципом вузлів (Nodes), велику кількість легко доступних розширень, написаних мовою Python.

Взяли саме Blender, оскільки це одна з небагатьох програм, яка вміє рендерити і процесорами, і відеокартою. У версіі 3.41 це відбувається однаково - рендериться вся сцена цілком і робиться 1000 семплів (я так розумію, прогонів), які зменшують шуми. Робочою сценою залишається той же Pavilion Barcelona, взятий з версіі 2.80, розширення 1280*720 пікселів.

Методика тестування

Залізо:

- блок живлення - ролі не грає, будь який, який буде в конкретній збірці;

- материнська плата - ролі не грає, будь яка, яка буде в конкретній збірці;

- оперативна пам'ять - DDR3/DDR4/DDR5 - теж ролі не грає при рендері, в реальному житті часто відіграє роль об'єм, щоб великий проєкт міг поміститися;

- процесор - Intel Xeon дуже рзних поколінь, теж саме і у Intel Core, AMD Ryzen;

- відеокарта - лиши ті, що ми продаємо, але якщо трапиться можливість щось цікаве затестити - зробимо і додами в талицю;

- охолодження - від боксових кулерів до рідинних систем, ролі не грають;

- корпус - іноді відкритий стенд, ака збірка на столі, але частіше за все - будь який корпус в конкретній збірці;

- накопичувачі - різні ссд, ролі не грають.

Програмне забезпечення:

- операційна система Windows 10 pro 22H2:

- всі драйвери встановлено останніх можливих версій;

- Blender 3.41, сцена Pavilion Barcelona, взятий з версіі 2.80, розширення 1280*720 пікселів;

- диспетчер задач Windows для моніторингу завантаження компонентів;

- HWinfo - для моніторингу тімператур і т.п.

Як бачите, до тестування ми підійшли серйозно:) будемо тестити все, що будуть купувати, замовляти або просто проходитиме через нас. Таблиця буде невелика спочатку, але з часом, надіємося, розшириться і поповниться багатьма цікавими даними.

Дана таблиця актуальна на 06.06.2023р. Тестування проводилося методом рендеру тестової сцени Pavilion Barcelona у роздільній здатності вихідного зображення 1280х720 пікселів. Кожен пристрій рендерив сцену 3+ разів, у таблицю занесені результати перших 3 прогонів. Вказаний час рендеру - округлений в більшу сторону. Тобто, якщо сцена відрендерилася за 32,68 с, то в таблицю це внесено як 33 с. Середній результат - це середнє значення від внесених в дану таблицю. Тобто, загалом, можна розраховувати на час трошки менший, вказаного в таблицю. Також варто взяти до уваги те, що це час рендеру відносно невеликої картинки і різниця між 20 с та 22 с може здатися не суттєвою, але при рендері великих зображень чи складніших сцен - різниця буде помітнішою!